Протягом
існування Української Гетьманської Держави (Гетьманщини) її столиця, що
водночас була резиденцією гетьмана, кілька разів міняла своє розташування.
Міст, що так чи інакше виконували функції столиць було П’ЯТЬ: Чигирин, Немирів,
Гадяч, Батурин та Глухів.
 |
| Герб Чигирина |
ЧИГИРИН слугував столицею Богдану
Хмельницькому (1648 – 1657), Івану
Виговському (1657 – 1659) та Юрію
Хмельницькому (1657, 1659 – 1663). Пізніше Чигирин був столицею
правобережних гетьманів Павла Тетері
(1663 – 1665) та Дмитра Дорошенка
(1665 – 1676).
 |
| Герб Немирова |
НЕМИРІВ був резиденцією Юрія Хмельницького
під час його гетьманування під протекторатом Туреччини (1677 – 1681)
.
ГАДЯЧ зробив своєю столицею лівобережний гетьман Іван Брюховецький (1663 – 1668).
 |
| Герб Гадяча |
БАТУРИН став резиденцією наступного лівобережного гетьмана Дем’яна Многогрішного (1669 – 1672). Функції столиці Батурин
продовжував виконувати й для Івана
Самойловича (1672 – 1687), й для Івана
Мазепи (1687 – 1709).
 |
| Герб Батурина |
 |
| Герб Глухова |
Після моторошної
Батуринської різанини, що її вчинили московські кровожери під проводом Алєксандра
Мєньшикова за наказом царя Пєтра І, столиця аж ніяк не могла залишатись в
сплюндрованому місті. Останньою столицею Гетьманщини став Глухів.
 |
| Батуринська трагедія 1708 року. |
ГЛУХІВ слугував резиденцією гетьманам Івану
Скоропадському (1709 – 1722), Данилу
Апостолу (1727 – 1734) та Кирилу
Розумовському (1750 – 1764).